З точки зору безпеки дорожнього руху важливо, щоб шина зберігала необхідну глибину канавок та властивості, що відповідають погодним умовам. Коли на дорозі багато води і швидкість їзди перевищує певний ліміт, рисунок протектора припиняє відштовхувати вологу під шиною. Втрачається контакт між шиною та дорогою - втрачається зчеплення.
 
Коли глибина рисунка протектора стає меншою за чотири міліметри, здатність шини тримати дорогу на вологій поверхні та протистояти акваплануванню відчутно зменшується; як наслідок, зокрема, значно зростає ризик аквапланування. Збільшується гальмовий шлях та схильність до заносу. 
Випробування, проведені компанією Nokian Tyres, показали, що у разі зношеної шини (протектор менше 1,6 мм, товщина водного шару на дорозі приблизно 5 мм) аквапланування відбудеться під час виконання повороту на швидкості 76 км/год, а якщо шина нова – на швидкості 96 км/год.     
 
Втрата зони дотику

Коли швидкість їзди зростає і шини зношуються, контактна зона між шиною та дорогою значно зменшується. На зображенні показано розмір контактної ділянки літньої шини з різною глибиною канавок, де товщина водного шару становить три міліметри, а швидкість руху дорівнює 75 км/год. Контактна ділянка автомобіля зі зношеними шинами, глибина рисунку протектора яких дорівнює 1,6 мм, складає лише 16 відсотків від глибини рисунка автомобіля, що перебуває у нерухомому стані.